Повернутися до звичайного режиму

методична робота

/Files/images/247527914_129989.jpg

Вихователь-методист
Руденко Світлана Володимирівна

"Спеціаліст І категорії"

Світлана Володимирівна є керівником методичного об'єднання вихователів Машівської ОТГ.

РОБОТА В МАШІВСЬКОМУ ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ «КАЛИНКА» ВЕДЕТЬСЯ ЗГІДНО РІЧНОГО ПЛАНУ

Зміст методичної роботи в ЗДО "Калинка" будується на основі державних директивних документів про освіту, зокрема тих, що регламентують і визначають основні напрямки та зміст освітньо -виховної роботи з дітьми (Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Коментаря до нього, Національної доктрини розвитку освіти, Програми розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля”, Програми розвитку дітей старшого та середнього дошкільного віку «Впевнений старт», навчальних планів, програм,методичних рекомендацій, новинок психолого-педагогічної літератури , інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, удосконалення освітньо-виховного процесу, напрямків діяльності педагогів.

Методичну роботу в ЗДО "Калинка" здійснює вихователь – методист Руденко Світлана Володимирівна, яка разом із директором Фисун Оксаною Василівною слідкує:

- за створенням науково – методичних, організаційно-педагогічних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;

- організацією системи роботи, спрямованої на активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду педагогічних працівників;

- впровадженням в практику роботи закладу інноваційних технологій та досягнень кращого педагогічного досвіду;

- вивченням стану організації освітньо– виховного процесу, умов забезпечення психічного та фізичного здоров’я дошкільників, рівня їх життєвої компетентності;

- вивченням рівня знань, умінь та навичок дошкільників відповідно до державних стандартів;

- організацією освітньо – виховного процесу, інформаційно - просвітницької роботи серед батьків вихованців з питань розвитку, виховання та навчання дітей.

Педколектив ЗДО працює над всебічним загальним розвитком вихованців відповідно до їхніх потенційних можливостей, формування базису особистісної культури: самообслуговування, комунікації, пізнавальної мотивації, бажання і вміння вчитися.
Головним напрямком діяльності кожного вихователя були і залишаються охорона життя , зміцнення здоров`я дітей, забезпечення необхідних умов для їх фізичного та психічного розвитку.

Методична робота ведеться у напрямках:

· створення атмосфери творчості, психологічної перебудови стосунків у педколективі;
· знайомство і впровадження інноваційних освітніх технологій;
· підвищення професійної компетентності вихователів;
· вивчення особистісних особливостей вихователів для кращої організації їх роботи.

методична робота

Методична робота в дошкільному закладі "Калинка" базується на таких засадах:

• відповідність системи методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства і держави;

• науковість методичної роботи;

• комплексний характер методичної роботи, що передбачає єдність і взаємозв'язок усіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

• систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість.

• творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів;

• конкретність, урахування особливостей роботи дошкільного закладу, індивідуалізація та диференціація у підході до педпрацівників;

• єдність теорії і практики, оперативність, гнучкість та мобільність методичної роботи;

• колективний характер при розумному співвідношенні групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових і добровільних форм та видів методичної роботи, самоосвіти педагогів;

• створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогічних працівників.

методична робота

ПРОГРАМИ, ЗА ЯКИМИ МИ ПРАЦЮЄМО

Програма розвитку дітей старшого та середнього дошкільного віку «ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ» та програма "Українське дошкілля"

методична робота

Завданням методичної служби є:

  • Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя
  • Стимулювання творчого потенціалу та інноваційних пошуків
  • Підвищення педагогічної культури вихователів
  • Вдосконалення педагогічної майстерності
  • Розвиток спеціальних умінь та навичок
  • Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності

методична робота Базується на принципах методичної роботи:

  • Педагогічна співпраця з вихователем
  • Робота в режимі довіри, доброзичливості
  • Творча атмосфера, стимулювання творчої активності
  • Принцип допоміжно-регульованого контролю
  • Надання вихователеві права вибору
  • Системність методичних заходів
  • Принцип "Я-повідомлень" у спілкуванні
  • Щоденна допомога
  • Випереджувальний характер методичної роботи

методична робота Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

  • Курси підвищення кваліфікації
  • Науково-практичні семінари
  • розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах
  • узагальнення досвіду роботи педагогів

Методична робота з кадрами:

  • Підвищення рівня фахової майстерності педагогів
  • Курсова перепідготовка
  • Атестація педагогів
  • Наставництво
  • Педради
  • Семінари
  • Консультації
  • Колективні перегляди
  • Робота творчої групи

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

  • Круглий стіл, диспут, консультації
  • Інтерактивні лекції
  • Навчальні тренінги
  • Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп
  • Вивчення структури та оснащення матеріального середовища
  • Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять

методична робота

Навчально-методична база та ефективність її використання під час освітнього процесу

Адміністрацією та педагогічним колективом Машівського ЗДО "Калинка" створені належні умови для всебічного повноцінного розвитку, комфортного перебування дітей в дошкільному закладі.
Оформлення групових приміщень, кабінетів, музично-спортивної зали є педагогічно доцільним, відповідає естетичним та педагогічним вимогам. Змістовне та естетичне оформлення групових приміщень, спальних кімнат, роздягалень кожної вікової групи відповідає вибраній назві.
При організації та облаштуванні розвивального простору у групових приміщеннях врахована його величезна значимість для становлення особистості.
=

Для забезпечення потреби дітей гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися господарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку - ігрові куточки: самостійної художньої діяльності, книги, природи, розвиваючих ігор, національні, куточки чергових, тощо.

= Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, а у відповідних ігрових зонах – сюжет гри та способів його реалізації. При цьому враховано вимоги відповідності предметно-розвивального середовища віковим особливостям вихованців, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити пізнавальний процес диференційованим. Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти, як невеличкими підгрупами, так й індивідуально.

Осередком здійснення пізнавально-розвивальної діяльності та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання, що відображено у каталозі методичного кабінету.

Окремими розділами виділено: нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали педагогічного досвіду.

Для реалізації одної з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дитячої художньої літератури, методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу обліку іграшок та посібників.

У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів, муз керівників. Це інформації, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів, методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження рівнів засвоєння дітьми програми для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.У методичному кабінеті регулярно організуються тематичні виставки,матеріали яких ефективно використовуються педагогами під час освітнього процесу.

методична робота

НОРМАТИВНА БАЗА МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ

Лист МОН № 1/9-454 від 02.09.2016 року "Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах"

Лист МОН № 1/9-456 від 02.09.2016 року Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах

Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
Лист МОН № 1/9-315 від 16.06.16 року

Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів
Наказ МОЗ № 234 від 24.03.16року

методична робота

Про затвердження Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу

Наказ МОН №1070 від 09.11.10 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№1070 від 09 листопада 2010 року

Про затвердження Типового положення про
методичний кабінет дошкільного навчального закладу

На виконання статей 54, 56, 57 Закону України "Про освіту", статей 26, 27, 31, 38 Закону України "Про дошкільну освіту" та з метою вдосконалення методичної роботи, стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, наказую:

1. Затвердити Типове положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести наказ до відома керівників місцевих органів управління освітою та дошкільних навчальних закладів.

3. Адміністративно-господарському департаменту (Ворошиловський О.В.) зробити відмітку у справах архіву.

4. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про педагогічний кабінет, затверджене управлінням дошкільного виховання Міністерства освіти УРСР від 16.11.1977.

5. Опублікувати наказ в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки та розмістити на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та Інтернет-порталі "Єдине освітнє інформаційне вікно України" www.osvita.com.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Жебровського Б.М.

Міністр Д.В. Табачник

методична робота

Затверджено
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 09.11.2010 № 1070

Типове положення
про методичний кабінет дошкільного навчального закладу

1. Загальні положення

1.1. Методичний кабінет дошкільного навчального закладу (далі методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу та поширення психолого-педагогічних знань серед батьків щодо розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку.

1.2. Діяльність методичного кабінету організовує і скеровує вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

У малокомплектному дошкільному закладі, де посада вихователя-методиста не передбачена, створює методичний кабінет і здійснює керівництво методичною роботою завідувач закладу.

1.3. Робота методичного кабінету організовується з урахуванням вимог Законів України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", інших нормативно-правових актів та відповідно до цього Типового положення.

2. Мета, основні принципи діяльності та функції методичного кабінету дошкільного навчального закладу

2.1. Метою роботи методичного кабінету є:

  • надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо підвищення їх кваліфікації, професійної компетентності; підготовки та проведення освітнього процесу з дітьми, роботи з батьками вихованців та особами, які їх замінюють;
  • навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі;
  • поширення серед батьків психолого-педагогічних знань;
  • створення сприятливих умов для самовдосконалення педагогів, розвитку творчої ініціативи у них;
  • забезпечення методичної підтримки щодо реалізації педагогічних ініціатив та апробації навчальної літератури, методичних розробок та інше.

2.2. Діяльність методичного кабінету ґрунтується на таких принципах:

  • демократизму і гуманізму;
  • відкритості;
  • системного підходу до методичного та інформаційно-аналітичного супроводу діяльності дошкільного навчального закладу;
  • рівності умов для кожного педагогічного працівника щодо повної реалізації його духовного, творчого та інтелектуального потенціалу;
  • безперервності професійного вдосконалення;
  • науковості, гнучкості і прогностичності методичної роботи з педагогічними кадрами.

2.3. Функції методичного кабінету:

2.3.1. Цільові:

  • врахування перспектив розвитку дошкільної освіти та специфіки діяльності даного дошкільного закладу;
  • використання сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень, інноваційних технологій;
  • розширення професійного світогляду педагогічних працівників, систематичне інформування педагогів щодо інновацій в галузі дошкільної освіти;
  • корекція та оновлення інформації, яка постійно змінюється у результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

2.3.2. Організаційні:

  • відбір і методичне опрацювання наукових, практичних досягнень у галузі дошкільної освіти, надання рекомендацій щодо їх впровадження в практику роботи дошкільного закладу;
  • розроблення методичних рекомендацій, зразків розвивальних посібників з різних видів роботи з дітьми тощо;
  • надання практичної допомоги працівникам дошкільного закладу, батькам вихованців щодо організації життєдіяльності дітей;
  • систематичне вивчення стану освітнього процесу, динаміки змін у розвитку дітей дошкільного віку, професійної компетентності педагогічних працівників;
  • моделювання змісту, форм і методів підвищення фахової кваліфікації, майстерності педагогів дошкільного закладу, підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків вихованців;
  • виявлення, вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду з метою його застосування в освітньому процесі та удосконалення професійної компетентності педагогів;
  • узгодження діяльності методичного кабінету з роботою психологічної служби, методичних кабінетів (центрів) міста (району) та інших структур;
  • створення позитивного психологічного клімату, запобігання виникненню конфліктних ситуацій у педагогічному колективі дошкільного закладу, їх вивчення і розв'язання.
  • організація взаємодії із загальноосвітніми навчальними закладами з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланкою освіти.

3. Основні завдання діяльності методичного кабінету

3.1. Основними завданнями діяльності методичного кабінету є:

3.1.1. Забезпечення організаційно-педагогічних умов для життєдіяльності дітей, організація розвивального простору в дошкільному навчальному закладі.

3.1.2. Створення рефлексивно-інноваційного середовища, організація системи роботи, спрямованої на удосконалення професійної майстерності, психолого-педагогічної культури педагогічних працівників, підвищення їх кваліфікації, активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду.

3.1.3 Виявлення перспективного педагогічного досвіду в колективі дошкільного закладу і за його межами, сприяння вивченню, узагальненню, впровадженню, розповсюдженню кращих доробків шляхом висвітлення у засобах масової інформації, організації та участі у виставках, презентаціях, роботі методичних об’єднань, шкіл перспективного педагогічного досвіду та ін.

3.1.4. Впровадження нових концептуальних засад функціонування системи дошкільної освіти, освітніх програм, інноваційних технологій і методик розвитку, виховання і навчання дітей в практику роботи дошкільного закладу.

3.1.5. Моніторинг стану освітнього процесу у групах дошкільного закладу, умов забезпечення психічного, фізичного, соціального і духовного благополуччя дошкільників, рівня їхньої життєвої компетентності й готовності до подальшого шкільного життя відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України та Державної базової програми.

3.1.6. Інформування педагогів про нормативні документи в галузі дошкільної освіти, науково-методичні, навчальні та періодичні фахові видання, надання практичної допомоги у їх використанні.

3.1.7. Вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, в т.ч. у періоди підготовки їх до атестації, курсової перепідготовки.

3.1.8. Сприяння участі колективу дошкільного закладу в дослідно-експериментальній діяльності різних рівнів за пропозицією органів управління освітою чи з власної ініціативи відповідно до наказу про проведення експериментальної роботи, її програми.

3.1.9. Пошук і впровадження нових ефективних форм взаємодії дошкільного закладу із сім’ями вихованців, батьківською і науковою громадськістю у здійсненні завдань цілісного всебічного розвитку дітей, популяризації роботи дошкільного навчального закладу.

3.1.10. Координація діяльності дошкільного навчального закладу із закладами оточуючого соціуму для повнішої реалізації завдань формування життєвої компетентності дошкільників.

3.1.11. Створення фондів нормативно-правових та інструктивно-методичних документів, наукової, науково-популярної, методичної психолого-педагогічної, довідкової, енциклопедичної, дитячої художньої літератури, періодичних педагогічних видань, аудіо-, відеоматеріалів, електронних та наочних друкованих засобів навчання, предметної наочності, а також зразків моделей планування, організації, проведення освітнього процесу та інших матеріалів з досвіду роботи педагогів.

3.1.12. Формування інформаційного банку даних (каталогів і картотек на електронних або/та паперових носіях) з питань змісту дошкільної освіти, організації освітнього процесу, психолого-педагогічних досягнень, а також стосовно наповнення методичного кабінету. При укладанні електронної картотеки чи каталогу може використовуватися інформація, розміщена на сайтах Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Національної академії педагогічних наук України, навчальних закладів, видавництв тощо.

У разі відсутності електронного інформаційного банку в методичному кабінеті дошкільного навчального закладу можна звернутися до інформаційного банку районного (міського) методичного кабінету (центру).

4. Наповнення методичного кабінету

4.1. Наповнення методичного кабінету повинно відповідати таким вимогам:

  • інформативність та змістовність;
  • доступність;
  • сучасність;
  • естетичність;
  • задоволення потреб педагогів у саморозвитку і професійному самовдосконаленні.

4.2. З метою забезпечення вільного доступу і орієнтування у наповненні методичного кабінету його матеріали групуються за окремими розділами:

  • інформація про педагогічні кадри (кількісний і якісний склад, за віком, освітою, стажем роботи, в т. ч. педагогічним, кваліфікаційною категорією та ін.);
  • нормативно-правові документи (закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України);
  • галузеві нормативно-правові та інструктивно-методичні документи, що регламентують діяльність дошкільного закладу (накази, розпорядження, листи, рекомендації, положення Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та інші нормативно-правові акти);
  • документація вихователя-методиста, що визначена відповідним наказом Міністерства освіти і науки України;
  • зразки перспективного і календарного планування освітньої роботи з дітьми за різними моделями, а також методичних розробок різних форм організації дитячої життєдіяльності (свят, розваг, походів за межі дитячого садка, ігор, дослідно-пошукової діяльності, навчально-пізнавальних занять та ін.);
  • методичні розробки консультацій для педагогів і батьків (педагогічного, методичного, психологічного, медичного, дефектологічного змісту тощо), плани проведення семінарів, практикумів, тренінгів, круглих столів, ділових ігор та інших форм методичної роботи з кадрами;
  • досвід роботи дошкільних навчальних закладів міста, району, області, країни (з анотаціями);
  • Базовий компонент дошкільної освіти України (державний стандарт дошкільної освіти), програми (основні й додаткові), навчальні, навчально-методичні, методичні посібники з різних змістових напрямів дошкільної освіти;
  • наукова література з різних галузей знань (педагогіка, психологія, медицина, біологія, соціологія та ін.);
  • довідкова й енциклопедична література (довідники, словники, енциклопедії);
  • добірка фахових періодичних видань (газети, журнали, альманахи, часописи тощо);
  • бібліотека художньої літератури для дітей (з програмовими й позапрограмовими творами різних жанрів вітчизняних і зарубіжних авторів, українського фольклору);
  • зразки навчально-наочних, ігрових та дидактичних матеріалів, посібників;
  • переліки навчальних видань з дошкільної освіти, обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок, рекомендованих Міністерством освіти і науки, а також перелік наявних наочних засобів розвитку і навчання (репродукції картин, альбоми ілюстрацій, фотоматеріалів, схеми, таблиці, муляжі, аудіо- та відеоматеріали, електронні засоби навчання тощо) із зазначенням місця їх розташування;
  • технічні засоби розвитку і навчання (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, комп’ютер, інтерактивна дошка та ін.).

При потребі наповнення методичного кабінету групується й за іншими розділами, тематичними блоками.

5. Вихователь-методист дошкільного навчального закладу

5.1. Призначення на посаду, звільнення з посади, оплата праці вихователя-методиста дошкільного навчального закладу здійснюється відповідними органами управління освітою, регулюється Законом України "Про дошкільну освіту" та іншими нормативно-правовими актами.

5.2. На період відпустки чи тимчасової непрацездатності вихователя-методиста його обов’язки можуть бути покладені на завідувача (директора) або вихователя цього закладу із числа найбільш досвідчених фахівців.

5.3. Напрями і зміст діяльності вихователя-методиста визначаються посадовою інструкцією.

5.4. Повноваження вихователя-методиста:

  • організовує роботу методичного кабінету дошкільного навчального закладу відповідно до завдань, визначених розділом 3 даного Типового положення;
  • відповідає за оснащення методичного кабінету, залучає до цієї роботи педагогічний колектив, батьківську громадськість, громадські та благодійні організації;
  • організовує роботу щодо розробки перспективних планів роботи дошкільного навчального закладу (на рік, квартал, місяць тощо);
  • надає практичну допомогу педагогам у складанні планів освітньої роботи з дітьми, коректує їх, відстежує виконання;
  • співпрацює з міськими (районними) методичними кабінетами (центрами), з обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти;
  • спільно із завідувачем (директором) здійснює управління діяльністю дошкільного навчального закладу (у методичній частині), організує роботу педагогічної ради, сприяє підготовці та проведенню засідань батьківських комітетів, піклувальних рад тощо;
  • організує роботу творчих груп педагогів дошкільного закладу з метою аналізу перспективного педагогічного досвіду, розробки моделей планування та проведення освітнього процесу з різних видів діяльності, ліній розвитку, форм організації життєдіяльності дітей, методичних рекомендацій для вихователів і батьків, зразків наочно-дидактичного матеріалу та іншого навчально-методичного забезпечення;
  • бере участь у роботі методичних об’єднань, конференцій, семінарів, клубів та інших заходах, організованих районним (міським, обласним) управлінням освіти, сам може бути керівником таких об’єднань, виступати перед районним (міським) методичним кабінетом (центром) з ініціативою щодо проведення методичних заходів чи організації дослідно-експериментальної роботи на базі дошкільного закладу;
  • налагоджує співпрацю із загальноосвітніми навчальними закладами на рівні дитячих і педагогічних колективів з метою забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти;
  • організовує наставництво молодих спеціалістів, надає допомогу студентам педагогічних вузів у проходженні практики;
  • систематично аналізує ефективність діяльності методичного кабінету, орієнтується на здобутки, виявлені труднощі, недоліки, пропозиції і побажання всіх суб’єктів освітнього процесу при визначенні перспектив діяльності;
  • постійно вдосконалює і підвищує власний рівень педагогічної майстерності, науково-теоретичної, методичної підготовки.

ПОЛОЖЕННЯ
про методичний кабінет навчального закладу

1. Методичний кабінет навчального закладу є організуючим центром роботи щодо підвищення кваліфікації та фахової майстерності педагогічних кадрів.

2. Методичний кабінет рекомендується створювати у загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладах.

3. Основними завданнями методичного кабінету навчального закладу є:

- надання допомоги вчителям у підвищенні педагогічної кваліфікаціїта фахової майстерності;

- навчально-методичне консультування педагогічних і керівних працівників навчального закладу;

- організація безперервного удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних кадрів;

- експертна оцінка якості та результативності навчально-виховної роботи педагогічних працівників відповідно до державних освітніх та освітньо-кваліфікаційних стандартів;

- координація змісту, форм і методів самоосвіти вчителів та колективної роботи щодо підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, щоб спрямувати їх на вирішення проблемних питань закладу освіти, регіону;

- систематична пропаганда досягнень педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду, нових педагогічних технологій навчання та виховання.

4. З метою здійснення цих завдань у методичному кабінеті навчального закладу проводиться така робота:

- створюються умови для самостійної індивідуальної роботи вчителів щодо підвищення педагогічної кваліфікації шляхом забезпечення їх необхідною літературою, організації для них консультацій з різних питань, що їх цікавлять;

- організовуються і періодично проводяться для вчителів огляди літературиз питань педагогіки і психології, методичної літератури;

- організовується допомога в підготовці шкільних психолого-педагогічних семінарів для вчителів;

- організовується вивчення з учителями технічних засобів навчання та комп’ютерної техніки;

- організовується робота щодо надання методичної допомоги молодим та малодосвідченим учителям;

- надається допомога педагогам, які займаються науково-дослідницькою та експериментальною роботою;

- здійснюється необхідна робота щодо пропаганди перспективного педагогічного досвіду шляхом: підготовки і проведення педагогічних читань, науково-практичних конференцій, організації педагогічних виставок, творчих звітів учителів, педагогічних конкурсів, методичних фестивалів, презентації творчих лабораторій педагога, творчих зустрічей з науковцями тощо; випуску методичних бюлетенів;

- організовується обмін досвідом роботи щодо підвищення кваліфікаціїпедагогічних кадрів шляхом вивчення результативності курсового підвищення кваліфікації, проведення нарад і семінарівкерівників методичних об’єднань, взаємовідвідування ними занять, уроків;

5. Завідування методичним кабінетом навчального закладу здійснюється заступником директора закладу з навчально-виховної роботи або досвідченим учителем, який працює під керівництвом заступника директора закладу. В його обов’язки входять планування і керівництво роботою кабінету.

6. При методичному кабінеті навчального закладу створюється методична рада, до складу якої входять заступники директора навчального закладу, керівники методичних об’єднань, творчих груп, асоціацій та бібліотекар закладу. Раду очолює завідуючий кабінетом. З членів ради обирається терміном на один рік секретар, на якого покладається ведення документації.

Робота методичної ради планується на навчальний рік.

7. До завдань ради методичного кабінету навчального закладу входить:

- розгляд і затвердження плану роботи методичного кабінету, а також розгляд планів роботи методичних об’єднань закладу;

- розгляд і затвердження плану педагогічних читань, науково-практичних конференцій, постійно діючих семінарів, інших педагогічних заходів;

- обговорення наслідків вивчення в закладі перспективного педагогічного досвіду;

- розгляд і рецензування матеріалів, представлених на педагогічні та науково-практичні заходи, а також матеріалів, що подані до методичного бюлетеня;

- обговорення стану методичної роботи в навчальному закладі та накреслення заходів, спрямованих на її поліпшення.

Рада проводить свої засідання 5 разів на рік: 2 рази на семестр і підсумкове – в кінці року. На засіданнях ради ведеться протокол. По кожному з розглянутих питань приймається відповідне рішення.

8. Методичний кабінет навчального закладу повинен мати окрему кімнату, достатню для розміщення наявних в ньому матеріалів, обладнані робочі місця для самостійної роботи вчителів та бути відповідно оформлений.

9. Примірний перелік матеріалів, які мають бути у шкільному методичному кабінеті:

1) Стенди:

- візитка навчального закладу;

- структура методичної роботи з педагогічними кадрами;

- “Готуємося до педради” (тема);

- “Новини психолого-педагогічної науки” (рекомендований список);

- план методичної роботи на … місяць;

- карта участі педагогів навчального закладу у методичній роботі;

- циклограми, схеми, діаграми, що відображають динаміку навчально-виховного процесу навчального закладу, діагностичні карти.

2) Бібліотечка методичної літератури (керівні документи про освіту в Україні, місцеві керівні матеріали; навчальні державні та авторські програми навчальних дисциплін та факультативів; література з питань педагогіки, психології, методики викладання основ наук державного та шкільного компонентів навчальних програм; матеріали про перспективний педагогічний досвід; матеріали про педагогічну пропаганду серед батьків і населення; періодична преса).

3) Картотека методичної літератури

4) Документація (обов’язкова):

- планування

- курси підвищення кваліфікації (перспективне та поточне планування, результативність);

- атестаційні матеріали;

- матеріали предметних декад;

- методичні бюлетені;

- матеріали моніторингу (аналіз та відслідковування результатів) навчально-виховного процесу навчального закладу;

- науково-дослідницька діяльність учнів та вчителів;

- методичні розробки, сценарії проведення масових заходів (конференцій, семінарів, конкурсів, виставок, фестивалів тощо);

- матеріали конкурсів “Учитель року”, “Класний керівник року”, “Клас року”, “Учень року” та ін.

5) Фотоматеріали.

6) Постійно діюча педагогічна виставка (тематична).

7) Тематичні папки (необхідні для успішного здійснення керівництва методичною роботою у навчальному закладі).

8) “Портфоліо” кожного педагога.

9) Технічне оснащення ШМК: комп’ютер, мультимедійний проектор, фотоапарат, відеокамера, магнітофон, телевізор тощо, аудіо- та відеотека педагогічних заходів закладу.

У методичному кабінеті навчального закладу 2 рази за навчальний рік обладнується коментована тематична педагогічна виставка.

10. Директор закладу, працівники методичного кабінету відділу освіти вивчають роботу методичних кабінетів навчальних закладів та надають їм практичну допомогу.

Педагогічна рада навчального закладу періодично заслуховує на своїх засіданнях звіти про роботу методичного кабінету.

Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами

Лист МОН № 1/9-561 від 20.10.16 року

МІНІСТЕРСТВО OCBITИ I НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-561 від 20 жовтня 2016 року

Департаменти (управління освіти і науки (молоді та спорту)обласних, Київської міської державних адміністрацій
Керівники навчальних закладів

Щодо організації роботи дошкільнихнавчальних закладів по ознайомленню дітейіз народними традиціями, святами та обрядами

Нинішній етап розвитку нашого. суспільства гостро ставить проблему формування любові та поваги до рідної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів, символів та реліквій, які мають великий пізнавально-виховний потенціал.

В календарних традиціях, звичаях і обрядах сконденсована багатовікова культура українського народу, яка живить духовність, моральність, естетику кожної людини.

Організація і систематичне проведення з вихованцями дошкільних навчальних закладів різноманітної за змістом, формами, методами і засобами освітньої роботи по ознайомленню дітей із народними святами позитивно позначається на розвитку інтелектуально-пізнавальної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, художньо-естетичної, фізичної сфер дитячої особистості та її креативності.

Перелік народних традицій, свят та обрядів, з якими можна поступово ознайомлювати дітей у період дошкільного дитинства, міститься y чинних комплексних, окремих парціальних освітніх програмах, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у дошкільних навчальних закладах.

Оскільки не всі комплексні програми пропонують такий орієнтовний перелік свят, то педагогічний колектив може самостійно визначити тематику таких святкувань з посиланням на інші чинні програми, узгодивши її з батьківською громадськістю свого закладу.

Ознайомлення дітей зi святами та їх залучення до підготовки і святкувань організовуються з дотриманням як усталених світських традицій, так і народних традиційних звичаїв, обрядів, доступних розумінню дітей і відтворенню ними в реальних та ігрових умовах. З метою розширення дитячого світогляду, формування цілісного світобачення, виховання на засадах толерантності, взаємоповаги, ефективної взаємодії та комунікації, успішної соціалізації особистості дошкільника цілеспрямовано використовуються потенційні можливості полікультурного соціуму шляхом ознайомлення дітей у групах дошкільного закладу з традиційними святами інших, крім українського, народів, представники яких є y дитячих колективах.

У дошкільному навчальному закладі рекомендується проводити такі народні свята та окремі обряди відповідно до календарної сезонності: восени - Покрови, свято врожаю; взимку - Святого Миколая, Різдвяні свята, Стрітення; навесні - Великодні свята та різноманітні веснянки; влітку - зелені свята, Івана Купала, обжинки, Спаса тощо.

Виховання дітей на основі національної обрядовості вирішує відразу кілька виховних проблем: виховання любові до рідного краю; естетичне та моральне виховання дітей; формування громадянської свідомості.

Завдання педагогів у роботі з сім’єю - робота з батьками щодо роз’яснення їм всіеє важливості дотримання традицій і звичаїв на рівні сім’ї, залучення дитини до святкувань тощо. Дитина повинна знаходитися під постійним виховним впливом матеріальної та духовної культури свого народу.

Заступник Міністра П. К. Хобзей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
20.04.2015 № 446
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України13 травня 2015 р.за № 520/26965

Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності

Відповідно дочастини четвертоїстатті 23 Закону України «Про дошкільну освіту»,пункту 8Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою запобігання навчальному перевантаженню дітей раннього та дошкільного вікуНАКАЗУЮ:

1. Затвердитигранично допустиме навчальне навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України (Кононенко Ю.Г.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

МіністрС.М. Квіт
ПОГОДЖЕНО:Міністр охорони здоров'я УкраїниГоловаДержавної регуляторної служби УкраїниПерший заступник ГоловиСпільного представницького органусторони роботодавців на національному рівніГолова Спільного представницького органуоб'єднань профспілокОлександр КвіташвіліКсенія ЛяпінаО. МірошниченкоГ.В. Осовий

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерстваосвіти і науки України20.04.2015 № 446
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України13 травня 2015 р.за № 520/26965

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності

Орієнтовні види діяльності за освітніми лініямиОрієнтовна кількість занять на тиждень за віковими групами
раннього віку(від 1 до 2 років)перша молодша(від 2 до 3 років)друга молодша(від 3 до 4 років)середня(від 4 до 5 років)старша(від 5 до 6 (7) років)
Ознайомлення із соціумом11223
Ознайомлення з природним довкіллям11112
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)34455
Сенсорний розвиток22---
Логіко-математичний розвиток--112
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування22333
Здоров’я та фізичний розвиток*22333
Загальна кількість занять на тиждень910111215
Додаткові освітні послуги на вибір батьків--345
Максимальна кількість занять на тиждень910141620
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)**1,31,43,55,38,3

__________
*Години, передбачені для фізкультурних занять (плавання), не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.
Навчальне навантаження: тривалість проведення занять - спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством.
**Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.
Для дітей віком від 1 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хвилин.
Тривалість одного заняття:
у молодшій групі - не більше 15 хвилин;
у середній - 20 хвилин;
у старшій - 25 хвилин.
Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини.
У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки.
Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 10 хвилин.
Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури.
Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно в молодшій, середній, старшій групах), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня. При цьому тривалість статичного навантаження у положенні сидячи на одне заняття не повинна перевищувати для дітей молодших груп - 15 хвилин, середніх - 20 хвилин, старших - 25 хвилин.
Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.
Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки. Тривалість проведення гурткової роботи - 15-25 хвилин залежно від віку дітей.
Недопустимо проводити заняття в гуртках за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон.
Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі має складатися з: ранкової гімнастики; занять фізичною культурою; рухливих ігор та ігор спортивного характеру; загартування; фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями; фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.
Визначаючи обсяг рухової активності дітей, необхідно враховувати стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості.
Організоване навчання у формі фізкультурних занять слід проводити з дворічного віку. Тривалість занять для дітей у віці від 2 до 3 років - 15 хвилин; від 3 до 4 років - 20-25 хвилин; від 5 до 6(7) років - 25-30 хвилин.
Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів.
За наявності басейну проводять 2 заняття з плавання та 2 заняття з фізкультури.
У дні, коли немає занять з фізкультури і плавання, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.

Директор департаменту загальної середньоїта дошкільної освітиЮ.Г. Кононенко

Кiлькiсть переглядiв: 9030

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.