«Той, хто забув колиску, з якої піднявся, щоб піти по землі, хто байдужий до матері, що вигодувала та виховала його, не здатен переживати високі патріотичні почуття»
В.О.Сухомлинський

Плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів починається з раннього дитинства, з перших років життя дитини. Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію, налаштовані патріотично й водночас толерантно, з повагою ставляться до інших людей, їхніх національних культур, держав. Зростити і виховати таку генерацію українців, духовно багатих особистостей можна за умови розвитку національної освіти, у якій би система виховання, навчання і розвитку ґрунтувалася на передових ідеях вітчизняної і зарубіжної філософії,засадах української етнопедагогіки,прогресивній науково-педагогічній думці і яка б органічно синтезувала суспільні освітні впливи та родинне виховання.

Одним із завдань української системи освіти є пробудження і виховання в кожній дитині, підлітка, юнака патріотичних почуттів, залучення до вищих цінностей.

У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Одним із завдань української системи освіти є пробудження і виховання в кожній дитині, підлітка, юнака патріотичних почуттів, залучення до вищих цінностей. У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава.
Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови.
Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася!

У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:

• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку.
Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей "дорослі" показники проявів любові до Вітчизни.

До проблем виховання молодого покоління на засадах патріотизму в різні часи зверталися такі класики педагогічної науки, як Г.Сковорода, К. Ушинський, О.Огієнко, С.Русова, А.Макаренко, В.Сухомлинського, Г. Ващенко та інші видатні вчені.

Особливо цінною для сучасної практики є педагогічна спадщина талановитого українського педагога-гуманіста, педагога-новатора і філософа В.Сухомлинського.

Запропоновані ним форми і методи освітнього впливу на дитячу особистість актуальні й тепер. Він вбачав пріоритет у формуванні нового покоління свідомої молоді, вихованні справжніх патріотів, що по-справжньому люблять Батьківщину, горді за свій народ та його історичне минуле, відповідальні за його майбутнє.

Цю найважливішу закономірність виховання видатний педагог визначав по-своєму: виховувати маленьку дитину так, щоб у неї були цінності душі, які дісталися їй дорогою ціною. Саме в дошкільному віці, коли дитина дуже чутлива до емоційних впливів і схильна до наслідування, створюються сприятливі умови для того, щоб поступово розкрити їй зміст народної і світової спадщини через мистецькі твори, етику людських взаємин, сформувати перший практичний досвід прояву душі стосовно рідних та близьких людей, рідної домівки, отчого краю з його природою, історією і традиціями, рідної мови, - всього, з чого для кожного починається Батьківщина.

«Батьківщина починається для дитини з шматочка хліба і ниви пшениці, з лісової галявини і блакитного неба над маленьким ставом, з пісень і казок матері над колискою»

Педагоги нашого дошкільного закладу будують виховний процес з дітьми на гуманістичних та патріотичних ідеях В.Сухомлинського, викладених у його літературних творах для дітей на тему родинних стосунків, шанування свого народу, любові до рідної домівки і краю з його людьми, природою, традиціями. Ми реалізуємо ідеї видатного педагога про створення освітнього закладу як осередку культури, де «…панують чотири культи: Батьківщини, людини, книги і рідного слова».

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.
Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).
Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Працівниками нашого дошкільного закладу створено у кожній віковій групі «Українську світлицю», де діти мають можливість ознайомитись з національною символікою, різноманітними атрибутами для відтворення обрядів і свят, педагоги разом з дітьми є частими відвідувачами краєзнавчого музею, проводяться екскурсії, зустрічі з видатними людьми нашого міста, щорічно проходять різноманітні заходи спільно з батьками: «День Землі», «Ми діти твої Україно» (до Дня Незалежності), «Рід, родина, Україна», «Різдвяні та новорічні свята», «Масляна», «Великоднє свято», «Козацькі забави», «Ми пам̕'ятаємо тебе, Кобзарю», організовуються виставки дитячих робіт, з педагогами проводяться консультації, семінари, в методичному кабінеті є посібники та література з патріотичного виховання, колектив Машівського ДНЗ "Калинка" завжди є активним учасником різноманітних заходів, присвячених малій Батьківщині: «Машівка рідне селище моє» (конкурс кращих робіт із природничих матеріалів на день селища).
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

Щоб краще та ефективніше ознайомлювати дітей з національною культурою, в Машівському ДНЗ "Калинка" вихователі створили в групах патріотичні куточки

Особистісні якості та риси характеру, притаманні свідомому громадянину й патріоту

· повага до батьків, свого ро­доводу, традицій та історії рідного народу;

· пра­цьовитість;

· висока художньо-естетична культура;

· патріотична самосвідомість та громадянська відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її;

· повага до Конституції, законів Української держави;

· досконале знання державної мови.

Завдання з патріотичного виховання

·Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста)

·Почуття власної гідності як представників свого народу

·Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей

·Формування духовно-моральних взаємин

·Формування любові до культурного спадку свого народу

·Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників,батьків, сусідів, інших людей

Методи і форми роботи з патріотичного виховання

· Екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць

· Розповіді вихователя

· Бесіди з цікавими людьми

· Екскурсії

· Спостереження

· Дидактичні, сюжетно-рольові ігри

· Заняття з циклу «Історичні цікавинки»

· Розгляд ілюстративних матеріалів

· Читання та інсценування творів художньої літератури

· Слухання народної, класичної, сучасної музики

· Розглядання творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва

· Розв'язування проблемних ситуацій

· Запрошення членів родин у дитячий садок

· Спільні з родинами виховні заходи

· Виставки, конкурси

· Свята, розваги

Напрямки роботи з батьками з питань патріотичного виховання :

• ознайомлення батьків з роботою дошкільного навчального закладу з питань патріотичного виховання;

• залучення батьків до співпраці та стимулювання їхньої активної участі в ній;

• організація різноманітних заходів за участю батьків;

• ознайомлення батьків з результатами навчання і розвитку дітей (відкриті перегляди, тематичні тижні, інформація в куточках батьків).

Як святкуватимемо День Перемоги

Україна впроваджує нову традицію урочистостей 8 і 9 травня в європейському дусі

Україна відзначатиме День Перемоги за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій.

8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України. Про це йдеться в Указі Президента «Про заходи з відзначення річниці Перемоги над нацизмом у Європі та завершення Другої світової війни» і в Законі «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років».

Україна вшанує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, підтримуючи солідарність і бойове братерство всіх об’єднаних націй — як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та інших). Про гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, про увічнення пам’яті загиблих воїнів і жертв війни, пам’яті про воєнні злочини, депортації, злочини проти людяності, скоєні у роки війни, йдеться у законодавчих актах.

Наголос у святкуванні цієї дати в Україні буде зроблено не на військових парадах, які є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих. Традиційно відбудуться покладання квітів та вінків до пам’ятників і меморіалів, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, почесні караули чергуватимуть біля Вічного вогню. Події війни та її жертви будуть зображені у творах літератури і мистецтва, а також відтворені у музеях, меморіальних комплексах.

На противагу радянській традиції замість згадування про масовий героїзм рекомендовано зосередитися на подвигах окремих українців не тільки під час воєнних дій, а й в окупації та в тилу. Розповіді про перебування людей в окупації та в полоні, про їхнє життя у повоєнний час допоможуть краще зрозуміти реалії того періоду й те, які тяжкі випробування випали на долю українців. Однакової пошани заслуговують як солдати Радянської армії, так і воїни Української повстанської армії, українці в складі інших армій — учасників антигітлерівської коаліції.

Відтепер в Україні не можна використовувати як символ перемоги над нацизмом червоний прапор із серпом та молотом, п’ятикутну зірку й георгіївську стрічку. Наш символ Перемоги — червоний мак, який можна кріпити на одязі зліва на грудях. Відбудеться акція «Маки пам’яті», під час якої виготовлятимуть і продаватимуть червоні маки, а зібрані кошти передадуть на потреби поранених у зоні проведення АТО.

Чому мак став символом пам’яті?

В українській міфології мак — це символ сонця, пишної краси, волі, гордості, оберегу, а також крові та смерті. В останніх цих значеннях квітку часто згадують в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби — вона нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак як символ, пов’язаний із війною та військом, перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Одна з героїнь роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні минулого року на заходах, приурочених до роковин завершення Другої світової війни. Дизайн українського червоного маку розробив харків’янин Сергій Мішакін. Графічне зображення — це своєрідна алюзія: з одного боку, воно уособлює квітку маку, з другого — кривавий слід від кулі.

Наостанок. Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Концепція Національно-патріотичного виховання

Добірка мультимедійних презентацій для ознайомлення дітей з символами України

Символи України для дітей. Підготовка до школи. Ukrainian for kids

Державні і народні символи України

Гімн України Гимн Украины Gimn Ukrainy video Пономарьов

Державні і народні символи України

ТІНА КАРОЛЬ та ГОЛОС.ДІТИ: Україна - це ти

Державний Гімн України -National Anthem Of Ukraine-

Народний Гімн України

DLemma На світі є одна країна

Катя Бужинская -Україна-це ми!

Збірка пісень ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ та інші українські народні пісні й музичні мультфільми

Патріотичний мультик. "Мультяшка" - Слово української дитини!!!

"Моя країна Україна". Пісня від дитячого журналу "Пізнайко"